Досвід роботи з теми “Активізація пізнавальної діяльності учнів
на уроках української мови та літератури”
Анотація
Сучасне суспільство все більше
потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і
самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі
завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше
завдання школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й
уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Як активізувати навчально-пізнавальну
діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань,
формування умінь і навичок? Про це буде цікаво дізнатися вчителям української
мови та літератури.
Тема мого педагогічного досвіду: активізація пізнавальної діяльності учнів на
уроках української мови та літератури.
Метою є
створення оптимальних умов для
розвитку потенціалу дитини на уроках словесності, формування особистості учня, розвиток його
здібностей і обдарувань через підвищення розумової та пізнавальної активності.
Актуальність досвіду: сучасне суспільство все більше потребує
творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації,
проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання
самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше завдання
школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння
застосовувати їх у житті, на практиці.
Займаючись
вивченням проблеми, неодноразово зверталася до досліджень педагогів A.M. Алексюка, Н.І. Бібік, І.Я. Лернера, М.І. Махмутова, В.О. Онищука,
О.Я. Савченко, Г.І. Щукіної, у яких
подано глибоке обгрунтування можливості значного підвищення активності
школярів у навчально-пізнавальній діяльності. Більш чіткіше її визначення я
знайшла у Т.Г.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально-пізнавальної
діяльності слід розуміти як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та
фізичних сил учня, що здійснюється вчителем за допомогою певних засобів і
спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання.
Активізувати
навчально-пізнавальну діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів
здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-практик,
прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє добір ефективних методів та
методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення
матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та
індивідуальних особливостей дитини.
Відповідно
до вимог Проекту Ради Європи «Сучасні мови», що передбачає підвищення
ефективності навчання, зокрема, за рахунок передових методів і технологій,
тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів, у моїй практиці переважають такі:
-
метод евристичної бесіди;
-
дискусійний ( Г.А. Китайгородська);
-
метод рольових ігор (Г.А. Китайгородська);
Вважаю,
що найефективнішими засобами підвищення в дітей інтересу до знань є насамперед
модернізація класно-урочної системи та використання елементів інтерактивного
навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів і учителя. Які сильні сторони інтерактивних методів?
Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації.
Найбільш уживані на моїх уроках:
Метод
«Снігова куля» «Сенкан»
«Мозковий
штурм» «Асоціативний кущ»
«Мікрофон»
«Дерево рішень»
«Третє
зайве»
«Займи позицію»
«Гронування»
«Навчаючи – вчуся»
Викликати
в учнів інтерес до матеріалу допомагають мені деякі нестандартні прийоми
педагогічної техніки:
Відтягнута
відгадка.
Це
яскравий елемент проблемного навчання. На початку уроку пропоную класові загадку і кажу, що відповідь на неї
буде обов’язково віднайдена уважними учнями на уроці. Іноді закінчую
заняття цікавою загадкою, кажучи, що наступний урок розпочнеться з її
відгадки.
Фантастичний
компонент.
Як
правило, використовую сюжет казки, що
переносить дію на казкову планету, в казкову країну тощо. Іноді досить
перенестись уявою в іншу часову площину – в минуле чи в майбутнє. На уроках
мови це виглядає так: «Прислівник – молодший братик Іменника, Прикметника,
Числівника та Займенника».
Спіймай
помилку!
Формула
цього прийому: пояснюючи матеріал, навмисне роблю помилку, а діти мають її
знайти.
Демонстрація професійного рівня.
Іноді
виконую разом з учнями запропоноване класові завдання, а потім демонструю його результат (наприклад, читаю свій
твір-мініатюру).
Зміна
позиції вчителя.
Призначаю в кінці уроку учня, який наступного
разу подасть замість мене новий
матеріал.
Своя
опора.
Групі сильних школярів даю творче домашнє завдання:
скласти опорний конспект теми
чи схему на аркуші великого формату. Інші учні на уроці відтворюють знання з теми, використовуючи
запропонований опорний конспект. Автори
конспекту доповнюють тих, що відповідають.
Опитування
ланцюжком.
Його
застосовую, коли передбачається розгорнута, логічно зв’язна відповідь. Формула
прийому така: розповідь одного учня перериваю
на будь-якому місці і право
продовжити передаю іншому.
Вистав
оцінку собі сам.
Диктую
класові слова з орфограмами, потім
відкриваю на дошці правильне написання цих слів. Учні самі перевіряють і за нормативами
оцінювання ставлять собі оцінку.
Активізують
діяльність школярів і незвичайні творчі роботи (наприклад, скласти текст із
словами на одну букву або вірш), пошуково-дослідницька, проектна робота у
старших класах, робота в групах, робота в парах, рольові ігри.
Підвищенню
інтересу до навчання сприяють також проведені мною нестандартні уроки:
уроки-подорожі, КВК, тематичні уроки до Дня української писемності і мови,
уроки вільного спілкування.
У
своїй практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання; застосовую активні форми і методи,
«пожвавлюю» заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми,
кросвордами, вікторинами тощо. Також використовую «Кодоване письмо» (вибрати і
записати номери речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах з
текстом, написання листа герою
літературного твору, створення галереї ілюстрацій до вивченого твору в 5-6
класах.
Важливим
для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота.
Для цього спонукаю школярів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій,
явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення
причинно-наслідкових залежностей. Ефективними формами самостійної роботи вважаю
семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями
літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті. Для
самостійної роботи широко практикую різноманітні завдання, виконання яких
потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами
аналізу художнього твору, доступними для певного віку.
У
роботі часто застосовую презентації, створені особисто та учнями. Використання
презентацій є доцільним як на уроках літератури, особливо під час розгляду
життєво-творчого шляху письменників, так і на уроках мови (таблиці, приклади до
правил, винятки із правил, вибіркове письмо, творче списування тощо).
Серед безлічі
методів та прийомів цікавим є використання кроссенсів. Кроссенс, головоломка нового типу, має широкі розвивальні
можливості: долучає дітей не лише до засвоєння інформації, а й до творчого
процесу. Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку.
1.
Клас 9
2. Розділ «Нова українська література»
3. Тема
І. Котляревський. Творчість письменника
– новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний
діяч. Історія створення «Енеїди».
4. Етап
уроку Опрацювання навчального матеріалу
5. Міжпредметні
зв’язки : зарубіжна література, художнє мистецтво
6.
Кроссенс
|
3
|
|
2
|
|
1
|
|
6
|
|
5
|
|
4
|
|
9
|
|
8
|
|
7
|
До уроку діти
виконували випереджальне завдання, працюючи в групах.
1 група опрацювала
біографічні відомості, 2 група вивчила творчий доробок митця, 3група
ознайомилася з історією написання поеми. На уроці діти виступили з
повідомленнями. З метою утримання уваги
учнів під час виступу груп можна запропонувати роботу з анкетами, де треба
вписати або підкреслити певний навчальний матеріал. Виконуємо на уроці й
словникову роботу: опрацьовуємо терміни травестія й бурлеск. На завершення
пропонуємо попрацювати над розв’язанням кроссенса ( учні вже мають бути
обізнаними з технологією роботи з кроссенсом, урок не передбачає введення цього
виду роботи). Кроссенс акцентує увагу учнів на ключових моментах, змушує повернутися
до матеріалу, який прозвучав у виступах – повторне сприйняття. Після цього учні
доопрацьовують свої анкети і здають учителеві колективний результат.
Приклад розв’язання кроссенса
По периметру:
1-2 – тризуб –
цифра 1; 3- цифровий символ України і цифра
один – зовнішній зв'язок; герб –
державний символ України та цифра один: одна у світі, неповторна й іншої у нас
держави немає;
2-3 – цифра 1 –
«Енеїда»; «Енеїда» - перший в Україні
твір, писаний живою розмовною мовою, з поеми розпочався новий літературний
період;
3-6 – «Енеїда» -
театр; театр «Глобус» - це
шекспірівський театр, у якому жіночі ролі грали переодягнені чоловіки, і поема
теж використала прийом переодягання своїх героїв – прийом травестії;
6-9 – театр –
картина Рєпіна; види мистецтва; в театрі життя виставлене на показ глядачам,
у поемі життя і побут України ХVІІІ ст. теж виставлене на показ; підмічаємо, що
козацтво сміється і зауважуємо, що це життя подане за допомогою сміху –
бурлеску;
9-8 – козаки –
Вергілій; козаки – українські герої, у
Вергілія теж зображені герої античної
доби, козацтво стало прообразом античних героїв поеми ;
8-7 – поет –
перо, найперше перо є знаряддям
письменника, а ще сюжет Вергілієвої поеми надихав й інших письменників до
творчості, наслідування вже існуючих творів призвело до явища епігонства в
літературі;
7-4 – перо –
бібліотека; написані твори збагатили
українську літературу;
4-1 – бібліотека –
прапор; книжковий фонд бібліотек є
національним скарбом держави.
По хресту: 5-2 – Котляревський – цифра 1; поема письменника стала першим друкованим
твором українською мовою, Котляревський є зачинателем нової української
літератури;
5-6 - Котляревський
– театр; автор травестійного твору, а ще
письменник-драматург;
5-8 – Котляревський
– Вергілій; поет зробив переспів
Вергілієвої «Енеїди», наповнивши твір новим змістом;
5-4 – Котляревський
– бібліотека; поет став класиком
вітчизняної літератури.
Одним
із найуживаніших мною засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності,
формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних
зв'язків. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, світовою
літературою, мистецтвом, музикою, етнографією сприяють збудженню інтересу
школярів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання. Елементів
ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з
історії необхідні під час вивчення літератури;
на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин,
ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуюсь
грамзаписом. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють
творчі здібності школярів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір.
Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8
клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис
романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка),
„Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова
Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів
естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.
Досвід
показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає позитивні результати.
Щороку мої вихованці беруть участь в районних олімпіадах з предмету, літературних творчих конкурсах. Хоча є і
проблеми – найважливіша, на мою думку, - недостатній рівень грамотності письма
частини випускників. Надалі продовжуватиму шукати шляхи вдосконалення
грамотності школярів.
Вважаю,
що моя праця вчителя над обраною проблемою плідна.
