Досвід роботи з теми “Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури”

Анотація

Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше завдання школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Як активізувати навчально-пізнавальну діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок? Про це буде цікаво дізнатися вчителям української мови та літератури.

Тема мого педагогічного досвіду:  активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках   української мови та літератури.

Метою є  створення оптимальних  умов для розвитку потенціалу дитини на уроках словесності,  формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань через підвищення розумової та пізнавальної активності.

Актуальність досвіду: сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше завдання школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці.

Займаючись вивченням проблеми, неодноразово зверталася до досліджень педагогів  A.M. Алексюка, Н.І. Бібік,  І.Я. Лернера, М.І. Махмутова, В.О. Онищука, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіної, у яких  подано глибоке обгрунтування можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності. Більш чіткіше її визначення я знайшла у Т.Г.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється вчителем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання.

Активізувати навчально-пізнавальну діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-практик, прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє добір ефективних методів та методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини.

Відповідно до вимог Проекту Ради Європи «Сучасні мови», що передбачає підвищення ефективності навчання, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів,  у моїй практиці переважають такі:

- метод евристичної бесіди;

- дискусійний ( Г.А. Китайгородська);

- метод рольових ігор (Г.А. Китайгородська);

Вважаю, що найефективнішими засобами підвищення в дітей інтересу до знань є насамперед модернізація класно-урочної системи та використання елементів інтерактивного навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів і учителя.  Які сильні сторони інтерактивних методів? Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації. Найбільш уживані на моїх уроках:          

Метод «Снігова куля»                          «Сенкан»

«Мозковий штурм»                               «Асоціативний кущ»

«Мікрофон»                                           «Дерево рішень»

«Третє зайве»                                        «Займи позицію»

«Гронування»                                       «Навчаючи – вчуся»

Викликати в учнів інтерес до матеріалу допомагають мені деякі нестандартні прийоми педагогічної техніки:     

Відтягнута відгадка.

Це яскравий елемент проблемного навчання. На початку уроку пропоную  класові загадку і кажу, що відповідь на неї буде обов’язково віднайдена уважними учнями на уроці. Іноді  закінчую  заняття цікавою загадкою, кажучи, що наступний урок розпочнеться з її відгадки.

Фантастичний компонент.

Як правило, використовую  сюжет казки, що переносить дію на казкову планету, в казкову країну тощо. Іноді досить перенестись уявою в іншу часову площину – в минуле чи в майбутнє. На уроках мови це виглядає так: «Прислівник – молодший братик Іменника, Прикметника, Числівника та Займенника».

Спіймай помилку!

Формула цього прийому: пояснюючи матеріал, навмисне роблю помилку, а діти мають її знайти.

Демонстрація  професійного рівня.

Іноді виконую разом з учнями запропоноване класові завдання, а потім демонструю  його результат (наприклад, читаю свій твір-мініатюру).

Зміна позиції вчителя.

 Призначаю в кінці уроку учня, який наступного разу подасть замість мене  новий матеріал.

Своя опора.

Групі  сильних школярів даю творче домашнє завдання: скласти  опорний конспект  теми  чи схему на аркуші великого формату. Інші учні на уроці відтворюють  знання з теми, використовуючи запропонований   опорний конспект. Автори конспекту доповнюють тих, що відповідають.

Опитування ланцюжком.

Його застосовую, коли передбачається розгорнута, логічно зв’язна відповідь. Формула прийому така: розповідь одного учня перериваю  на будь-якому місці і  право продовжити передаю  іншому.

Вистав оцінку собі сам.

Диктую класові слова з орфограмами, потім  відкриваю на дошці правильне написання цих  слів. Учні самі перевіряють і за нормативами оцінювання ставлять собі оцінку.

Активізують діяльність школярів і незвичайні творчі роботи (наприклад, скласти текст із словами на одну букву або вірш), пошуково-дослідницька, проектна робота у старших класах, робота в групах, робота в парах, рольові ігри.

Підвищенню інтересу до навчання сприяють також проведені мною нестандартні уроки: уроки-подорожі, КВК, тематичні уроки до Дня української писемності і мови, уроки вільного спілкування.

У своїй практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання;  застосовую активні форми і методи, «пожвавлюю» заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми, кросвордами, вікторинами тощо. Також використовую «Кодоване письмо» (вибрати і записати номери речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах з текстом,  написання листа герою літературного твору, створення галереї ілюстрацій до вивченого твору в 5-6 класах.

Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота. Для цього спонукаю школярів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій, явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення причинно-наслідкових залежностей. Ефективними формами самостійної роботи вважаю семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті. Для самостійної роботи широко практикую різноманітні завдання, виконання яких потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами аналізу художнього твору, доступними для певного віку.

У роботі часто застосовую презентації, створені особисто та учнями. Використання презентацій є доцільним як на уроках літератури, особливо під час розгляду життєво-творчого шляху письменників, так і на уроках мови (таблиці, приклади до правил, винятки із правил, вибіркове письмо, творче списування тощо).

Серед безлічі методів та прийомів цікавим є використання кроссенсів. Кроссенс, головоломка нового типу, має широкі розвивальні можливості: долучає дітей не лише до засвоєння інформації, а й до творчого процесу. Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку.

1.     Клас   9

2.     Розділ      «Нова українська література»

3.     Тема        І. Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія створення «Енеїди».

4.     Етап уроку   Опрацювання навчального матеріалу

5.     Міжпредметні зв’язки :  зарубіжна література, художнє мистецтво

6.     Кроссенс

3

2

1

6

5

4

                   

9

8

7

   

До уроку діти виконували випереджальне завдання, працюючи в групах.

1 група опрацювала біографічні відомості, 2 група вивчила творчий доробок митця, 3група ознайомилася з історією написання поеми. На уроці діти виступили з повідомленнями.  З метою утримання уваги учнів під час виступу груп можна запропонувати роботу з анкетами, де треба вписати або підкреслити певний навчальний матеріал. Виконуємо на уроці й словникову роботу: опрацьовуємо терміни травестія й бурлеск. На завершення пропонуємо попрацювати над розв’язанням кроссенса ( учні вже мають бути обізнаними з технологією роботи з кроссенсом, урок не передбачає введення цього виду роботи). Кроссенс акцентує увагу учнів на ключових моментах, змушує повернутися до матеріалу, який прозвучав у виступах – повторне сприйняття. Після цього учні доопрацьовують свої анкети і здають учителеві колективний результат.

Приклад розв’язання кроссенса

По периметру:

1-2 – тризуб – цифра 1;  3- цифровий символ України і цифра один – зовнішній зв'язок;   герб – державний символ України та цифра один: одна у світі, неповторна й іншої у нас держави немає;

2-3 – цифра 1 – «Енеїда»;  «Енеїда» - перший в Україні твір, писаний живою розмовною мовою, з поеми розпочався новий літературний період;

3-6 – «Енеїда» - театр;   театр «Глобус» - це шекспірівський театр, у якому жіночі ролі грали переодягнені чоловіки, і поема теж використала прийом переодягання своїх героїв – прийом травестії;

6-9 – театр – картина Рєпіна;   види мистецтва;  в театрі життя виставлене на показ глядачам, у поемі життя і побут України ХVІІІ ст.  теж виставлене на показ; підмічаємо, що козацтво сміється і зауважуємо, що це життя подане за допомогою сміху – бурлеску;

9-8 – козаки – Вергілій;  козаки – українські герої, у Вергілія теж зображені  герої античної доби, козацтво стало прообразом античних героїв поеми ;

8-7 – поет – перо,  найперше перо є знаряддям письменника, а ще сюжет Вергілієвої поеми надихав й інших письменників до творчості, наслідування вже існуючих творів призвело до явища епігонства в літературі;

7-4 – перо – бібліотека;  написані твори збагатили українську літературу;

4-1 – бібліотека – прапор;  книжковий фонд бібліотек є національним скарбом держави.

По хресту:     5-2 – Котляревський – цифра 1;  поема письменника стала першим друкованим твором українською мовою, Котляревський є зачинателем нової української літератури;

5-6 - Котляревський – театр;  автор травестійного твору, а ще письменник-драматург;

5-8 – Котляревський – Вергілій;  поет зробив переспів Вергілієвої «Енеїди», наповнивши твір новим змістом;

5-4 – Котляревський – бібліотека;  поет став класиком вітчизняної літератури.

Одним із найуживаніших мною засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією сприяють збудженню інтересу школярів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;  на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуюсь грамзаписом. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності школярів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.

Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає позитивні  результати.  Щороку мої вихованці беруть участь в районних олімпіадах з предмету,  літературних творчих конкурсах. Хоча є і проблеми – найважливіша, на мою думку, - недостатній рівень грамотності письма частини випускників. Надалі продовжуватиму шукати шляхи вдосконалення грамотності школярів.

Вважаю, що моя праця вчителя над обраною проблемою плідна.